ІТ-контент

 

  Під ІТ – контентом уроку розуміють інформаційно значуще, технологічно упорядковане наповнення уроку, що є засобом забезпечення інтерактивної суб’єкт – суб’єктної взаємодії учасників процесу навчання, необхідно для результативного здійснення активної навчально – пізнавальної діяльності учнів на уроці.

Контент (англ.content – вміст) – це будь –яке інформаційне наповнення чого-небудь. Весь контент є результатом інтелектуальної праці й захищається законом про авторські права.

Виокремимо основні види контенту уроку:

-         графічний  (малюнки, фотографії, схеми, креслення, картини тощо);

-         звуковий (аудіо записи, усне мовлення тощо);

-         текстовий (електронний, друкований, рукописний);

-         мультимедійний (відеозаписи, анімація тощо).

Педагогічне проектування – це розробка системи взаємодії учителя та учнів, яка дозволяє досягти певної, чітко сформульованої мети навчально-виховного процесу.

Тобто,  процес проектування – це механізм здійснення та розвитку інноваційної діяльності, як особливий вид творчості, що включає прогнозування, моделювання та аналітичне оцінювання.

У наукові літературі педагогічне проектування розглядається на двох рівнях – як одна з функцій педагогічної діяльності (перспективне планування завдань і способів їх вирішення) та як окремий вид діяльності, що має свою власну структуру: діагностування об’єкта проектування, концептуальне моделювання, система керування проектом, етапи реалізації проекту, критерії оцінки успішності виконання проекту. Ми  розглядаємо проектування як одну з функцій педагогічної діяльності.

Спроектувати урок інформаційно наповненим допоможе інтерактивна дошка або відповідне програмне забезпечення, що дає можливість використовувати більш широкий діапазон візуальних засобів при вивченні матеріалу, тому піднесений вчителем матеріал стає більш зрозумілим для учнів. Не можна категорично заявити, що результати всіх учнів поліпшуються з використанням на уроці інтерактивної дошки, але більшість вчителів відзначають, що учні стають більш зацікавлені і більш мотивовані на уроці, вони (учні) швидше запам'ятовують матеріал.
    Важливо зрозуміти, що інтерактивна дошка - не чарівна паличка, яка сама вирішує всі проблеми на уроці і робить заняття цікавими і захоплюючими. Як і з будь-яким іншим ресурсом, найбільшого ефекту від використання інтерактивної дошки можна досягти тільки тоді, коли вона використовується відповідно поставленим на уроці завданням. Вчителі повинні грамотно опанувати програмним забезпеченням, що йде разом з інтерактивною дошкою, і використовувати його потенціал при підготовці до уроку.

• урок повинен бути приготований заздалегідь, тоді пояснення матеріалу пройде швидше;
• інтерактивна дошка дозволяє використовувати самі різні матеріали одночасно: і зображення, і звук, і відео, і текст та інші необхідні матеріали;
• Перебіг уроку має бути логічним і послідовним, тоді урок дозволить виконати всі поставлені завдання;
• файли, збережені під час уроку, можуть бути передані учням; також ці файли можна використовувати на наступних уроках для повторення пройденого матеріалу або доповнення.

Переваги та недоліки інтерактивної дошки

Переваги:

• Великий екран, що дозволяє реалізувати один з найважливіших принципів навчання – наочність. 

• Сенсорна панель, що дозволяє миттєво реагувати на дії викладача. 
• Зручні кольорові маркери, призначені для виділення головного в ході пояснення матеріалу. 
• Заняття з використанням інтерактивних дошок сприяють збільшенню творчості учня, підвищує мотивацію, значно покращує чіткість в організації роботи класу або групи учнів.
• Підвищується пізнавальна активність учів
• Економія часу: потрібну інформацію учень може побачити на дошці, в той час як викладач її просто пояснює
• Використання у навчальному процесі відразу різних матеріалів: зображення, звуку, відео, ресурсів Інтернету та інших матеріалів.
• Сприяє оперативному контролю знань та можливості дистанційного навчання
• Надання великих можливостей для участі в колективній роботі, розвитку особистих і соціальних навичок.

Недоліки :

Недоліки незначні та все ж є. Наприклад, для підготовки заняття з інтерактивною дошкою треба більше часу та сил, ніж до звичайного. Навіть, якщо ви готуєте презентацію і вставляєте туди відео, у вас вийде лінійна презентація, яку ви зможете перемотувати вперед та, за бажанням, назад. Ви не зможете нічого в ній, по ходу заняття, поміняти. не вийде. Але, скажімо, MS PowerPoint має функцію, що дозволяє робити ремарки під час показу слайдів — грубо кажучи, малювати по них. І вам не треба підходити до комп’ютера і брати в руки мишку. Залишаючись коло дошки, ви не втрачаєте контакт з аудиторією.

Сучасна школа створює всі умови для якісного та результативного здобуття учнями знань , а вчитель – проектує компетентнісно спрямований навчальний процес, зокрема урок, враховуючи його характерні ознаки:

-  конкретизація мети уроку (визначення предметної та ключової (ключових) компетентностей до конкретного уроку);

-  поділ змісту теми та навчальні ситуації в залежності від його структури;

-  теоретичні знання, практичне застосування теоретичних знань, формування способів діяльності тощо;

-  формування цільового завдання до кожної навчальної ситуації;

-  вибір методів навчання доцільних кожному цільовому завданню за його дидактичними функціями (формування, засвоєння, узагальнення) та змістом навчального матеріалу(теоретичний, емпіричний, практичний);

-  вибір форм організації навчальної діяльності учнів (індивідуальна, парна, групова, фронтальна, колективна чи їх оптимальне поєднання), які відповідають змісту та методам роботи;

-  під час вибору змісту, методів і форм навчання орієнтація на заплановану мету й прогнозований очікуваний результат спільної  діяльності суб’єктів навчання.

 

Для розуміння сутності процесу проектування важливе значення має аналіз структури (алгоритму) педагогічного проектування.

Перший етап. Проектування передбачає упорядкування календарного планування вивчення тем на основі програми та щорічних методичних рекомендацій. Таким чином, у процесі підготовки до уроку вчитель зможе працювати не тільки з матеріалом, що вивчається безпосередньо на конкретному уроці, але і зі змістом суміжних знань. Крім того, він розглядає уроки в обсязі цілої теми, що дозволяє спланувати систему уроків.

Другий етап. Конкретизація мети уроку, яка базується на визначенні предметної та ключової (ключових) компетентностей  та загальних цілях вивчення відповідних тем. Вона співвідноситься зі змістом навчального матеріалу і навчальними особливостями учнів класу. Мета формулюється через виокремлення навчальної, розвивальної та виховної складових. Найбільш важливим завданням вчителя на цьому етапі є врахування системності й послідовності у формуванні компетентностей особистості.

Третій етап. Поділ змісту теми уроку на навчальні ситуації у залежності від його структури – теоретичні знання, практичне застосування теоретичних знань, формування способів діяльності тощо. Вчитель під час проектування кожної навчальної ситуації повинен врахувати раціональний розподіл часу між ними.

Четвертий етап. Формулювання цільових завдань до кожної навчальної ситуації, вибір методів та прийомів навчання, доцільних кожному цільовому завданню за його дидактичними функціями і змісту навчального матеріалу, та вибір форм організації навчальної діяльності учнів, які відповідають змісту та методам роботи. На цьому етапі вчителю необхідно:

1.   Вибрати методи навчання.

Найпоширенішими в педагогіці вважають наступні класифікації методів навчання:

· за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації – словесні, наочні, практичні (С. Петровський, Є. Голанд);

·за характером пізнавальної діяльності учнів – пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький (І. Лернер, М. Скаткін);

· залежно від основної дидактичної мети і завдань – методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (М. Данилов, Б. Єсипов); методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи учнів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосуванням знань на практиці та виробленням вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (І. Харламов)

·   класифікація з точки зору цілісного підходу до діяльності у процесі навчання – методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання й мотивація учіння, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні (Ю. Бабанський).

2. Прийоми навчання – це окремі операції, розумові чи практичні дії вчителя або учнів, які розкривають чи доповнюють спосіб засвоєння матеріалу, що виражає даний метод. Наприклад, прийоми активізації розумової діяльності при усному викладі знань (порівняння, зіставлення); прийом стимулювання, контролю, взаємоконтролю й самоконтролю; метод бесіди (включає такі прийоми: виклад інформації, активізацію уваги та мислення), прийоми запам’ятовування, ілюстрації, демонстрації тощо.

3.  Підібрати форму організації навчальної діяльності учнів, яка відповідатиме змісту та методам роботи.

У педагогіці виокремлюють наступні форми організації навчальної діяльності учнів: індивідуальна, парна, групова, фронтальна, колективна.

4.     Підібрати та упорядкувати засоби навчання.

Найбільш вживаними засобами навчання є:

-   об’єкти  навколишнього середовища, взяті в натуральному вигляді або препаровані для навчальних завдань (живі й засушені рослини, зразки гірських порід, мінералів, машини та їх частини, археологічні знахідки і т. ін.);

-  моделі машин, механізмів, апаратів, споруд та ін.;

-  макети і муляжі;

-  самостійно розроблені картки, брошури, буклети тощо;

-  прилади і засоби для демонстраційних експериментів;

-  графічні засоби (картини, малюнки, географічні карти, схеми);

-  технічні засоби навчання (інтерактивна дошка,  мультимедійний проектор, система для інтерактивного тестування тощо);

-  підручники навчальні посібники, енциклопедії.

За суб’єктом діяльності засоби навчання можна умовно поділити на засоби викладання і засоби навчання. Засобами викладання користується переважно вчитель для пояснення навчального матеріалу, а засобами навчання – учні для його засвоєння. Разом з тим частина засобів навчання може бути і тим, і іншим, в залежності від етапу навчання. Для використання засобів навчання на уроці вчителю необхідно вибрати доцільну їх кількість, розробити технологію їх використання.

П`ятий етап .Встановлення технологічних взаємозв’язків під час вибору змісту, методів, прийомів і форм навчання з орієнтацією на заплановану мету й прогнозований очікуваний результат.

Виділимо окремі методичні завдання вчителя, вирішення яких сприятиме забезпеченню виконання даного етапу. Вчителю потрібно:

-  виділити основні текстові положення, які підлягають обов’язковому конспектуванню;

-  розробити способи акцентування уваги учнів на головних теоретичних/практичних положеннях уроку;

-  визначити прийоми формування позитивної мотивації;

-  встановити між предметні зв’язки уроку із загальноосвітніми дисциплінами;

-  підібрати завдання практичного змісту, що спираються на життєвий та навчальний досвіт учнів;

-  вибрати методику використання підручників і навчальних посібників на уроці і при виконанні потім домашньої самостійної роботи;

-  підібрати прийоми вирішення виховних завдань уроку.

Шостий етап. Розробка технології контролю знань учнів. Основну увагу при цьому треба приділяти поточному контролю, тому що його ефективність визначається частотою проведення і обсягом матеріалу, що контролюється.

Сьомий етап. Упорядкування обсягу та змісту домашнього завдання. З метою індивідуалізації процесу навчання необхідно диференціювати обсяг і складність домашніх завдань для різних груп учнів в залежності від їх навченості.